Чи я дурна, чи лижі не їдуть...

Я все-таки багато чого не розумію в цій країні.

Наприклад, вчора отримала повідомлення від індійського друга: «Відпросіться з роботи раніше, бо на вулиці дощ – попадете в пробку». З роботи ми не відпрошувались і правильно зробили, тому закінчили ми роботу вчасно і ще півгодини чекали на машину. Друг виявився правим, і замість звичних 45 хв, ми добирались до дому 3,5 години. Так роботу ми закінчили в 18.30, дома були в 22.30. От в мене виникає питання: «Де зв'язок між дощем і заторами на дорозі?»

В таку пізню годину магазини не працюють (вони відкриті тільки до 10-ї), а ми такі голодні, що могли з’їсти коня з копитами (це мене полячка таке навчила). Прийшли до дому, хотіли запарити індійської мівіни, так води нема! Коли я запитала чого нема води, відповідь була наступна: « Так дощ на вулиці! Добре, що світло є». Я розумію, була б сильна гроза з вітром, а то просто сильний ДОЩ!!!

Тоді ми швидко побігли в тібетську кухню. Бігли бігом, бо боялися, що не встигнем....і таки б не встигли, якби з нами не було дівчини з Швейцарії, яка вміє говорити тібетською... Вони (працівники) від цього розтанули і погодились пожарити нам картоплю. Так що від голодної смерті ми спаслись...

А ще у них нема зливневої. І коли сильний дощ, то всі вулиці перетворюються в ріки, всі чалапають по кісточки у воді… та я би вмерла)))). Ну Ок, в Делі нема зливневої, бо місто давно будували і забули подумати про таку штуку, але я працюю в спеціальній закритій економічній зоні в Ноіді, яка була збудована не так давно, де купа офісів, а стоків нема.

А ви щось розумієте?