Тараканів форт та Дубенський замок.

Нещодавно згадала, що в мене є така штука, як блог. Перечитала усі свої пости, зробила собі флешбек і здивувалась, що дещо з тої поїздки в Індію, я вже почала забувати. Тому вирішила записувати враження не тільки від подорожей за кордон, але й по Україні, тим паче, що багато знайомих розпитуються про мої поїздки, враження і тд. Все-таки і в Україні є на що подивитись і можна втрапити ще в більші пригоди, ніж десь у світі )).

У якості відновлювального посту напишу про свою поїздку з клубом “Velo-stalker” у парочку фортів Рівенської та Волинської областей.

Джайпур

На цих вихідних ми, група з 5 дівчат, вирішили поїхати в Джайпур, столиця Раджстану (штат такий). Навчені різним гірким власним і чужим досвідом, поїздку планували надзвичайно ретельно, але то ніц не помогло)).

Ви коли-небудь грали в квест? Так от… в такий як я, ви ще не грали!

Святиня сикхів на пакистанський кордон

Мої враження від Індії вже вляглися і мій блог стає більше нагадувати путівідник для туристів.

Поїхали! А поїхали ми цих вихідних в Амрітсар. Місто розташоване, можна сказати, на кордоні з Пакистаном, а також вважається священим містом сикхів.

Буде що дітям розказати )))))

На минулих вихідних ми вирішили поїхати в Кхаджурао, маленьке містечко за тридевять земель від Делі. Ми туди поперлись, щоб подивитись на всім відомі храми Камасутри.

Чи я дурна, чи лижі не їдуть...

Я все-таки багато чого не розумію в цій країні.

Наприклад, вчора отримала повідомлення від індійського друга: «Відпросіться з роботи раніше, бо на вулиці дощ – попадете в пробку». З роботи ми не відпрошувались і правильно зробили, тому закінчили ми роботу вчасно і ще півгодини чекали на машину. Друг виявився правим, і замість звичних 45 хв, ми добирались до дому 3,5 години. Так роботу ми закінчили в 18.30, дома були в 22.30. От в мене виникає питання: «Де зв'язок між дощем і заторами на дорозі?»

Навіяно спостереженнями за індусами.

Індуси, як на мене, дивна нація. У них ціла купа цікавих робочих місць. Наприклад, я ще ніразу за місяць не відкрила сама двері в магазині – для цього в них є спеціальний мужичок + якщо він бачить, що ти положила в кошик щось важке (наприклад, кілограм картоплі), то він забирає в мене кошик і носить його за мною по магазину, а я тільки кладу в нього товари.

Вихідні у Делі

От так швиденько пролетів перший місяць стажування, і я почала переживати, що я не встигну відвідати усі намічені місця і потратити намічені гроші на шмотки ))).

Так от… знову про вихідні.

Багато вражень - великий пост :)

З недавнього часу (відколи я працюю на роботі)))), я стала розуміти людей, які страшенно чекають п’ятниці. Тепер - я одна з них.

WOW День.

Вчора зі мною багато чого цікавого трапилось, тому не буду чекати неділі, а все по-порядочку розкажу, поки не забула. Почалось все з того, що вчора нас попередили і попросили не запізнюватись, прийти в офіційному одязі, бо в офісі буде важливий гість. Тим гостем виявився цілий міністр (Minister of Tribal Affairs). Виявляється, в Індії є міністр ,який займається розвитком племінних осередків, які не мають доступу до інформації, до освіти, медицини і тд.

«Остров невезения»

Ииих, останній тиждень не був «везучим». Почався він з того, що я захворіла і не пішла на роботу. Повезло в тому, що в деяких дівчаток понеділок вихідний і мені не було так сумно, а в середу мене лишили саму дома, я хотіла повішатись від безвиході і самотності. Але то таке… я вже жива-здорова і ніц мені не бракує (тьфу-тьфу-тьфу).

Пост на вимогу

Я вже 10 днів тут і мене на кінець догнав культурний шок, їй Богу доходить як до жирафи. Але мій культурний шок зовсім не пов'язаний з індусами, я то все очікувала. Він пов’язаний зі стажерами яких я тут зустріла. Виявляється, в Японії хлопці скубають, обрізають і бриють брови, щоб вони були гарної форми, а в Китаї коли зустрічають людину на вулиці, то замість нашого «як справи» питають «Чи ти їла?». Це питання не потребує відповіді, просто питають і все J.

Як не день, то «свято»

Сьогодні помітила, що кожного дня мені трошечки не везе, або щось стається.
З самого початку були непорозуміння з квартирою, потім я не могла добратись з роботи до дому, бо рікша трошки переплутав і завіз мене не туди куди тре, невиносна жара під час прогулянки в суботу ( в неділю було вже виносимо), закрита на реставрацію арка, дощ по дорозі на роботу і таке інше.

Зміни

На мене Індія має якийсь не зрозумілий вплив, ще не знаю добрий чи поганий: тут, я зовсім не хочу солодкого, навіть морозива, хоча на вулиці дууууже жарко, почала дивитися футбол і тд.
В п’ятницю я вперше побачила і познайомилась зі своїм босом. Прикольний дядечка, дуже відкритий, весь час усміхається і на пару ще з одним дядею, постійно з нас стібеться. А в кінці робочого дня, бос покликав нас на футбол. Трохи було страшно вболівати за Бразилію, коли навколо повно індусів, які вболівають за Нідерланди )), але ж я тепер фанат футболу, а фанатам море по коліно)))!

Перший, на цей раз, робочий день

В попередньому пості я забула сказати, що світ тісний ))). В Борисполі я зустріла Ростю (Чеха з національного комітету, а в Жарджі ( в мене там була пересадка) двох дівчаток з Сімферополя, які також летіли на AIESEC стажування.

Incredible India!

Для початку прошу не плутати гейш з рікшами, то дві зовсім інші професії! J

Я вже цілий день в Індії і назбиралось досить вражень. «Враження» почались ще з літака. Для початку скажу, що це був мій перший в житті політ. Щоб надалі вам було все зрозуміло, літала я авіалініями Аirarabia. Добирання, реєстрації, всякі контролі- то все фігня. Перший памперс мені знадобився, коли літак був повністю укомплектований і почав рух до злітної полоси. З динаміків загробним голосом почало доноситись: «Аллах Акбар, Аллах Акбар, Аллах Акбар». Але потім до мене дійшло, що своїх вони підривати не будуть.

Перший :)

І так залишився один день до мого стажування в Індії. Зараз саме той час, щоб написати перший пост у блозі. Протягом свого стажування я тут писатиму все, що діється ТАМ.

Всі цікавляться чи мені не страшно. Так, страшно. Страшно летіти, страшно, що не зустрінуть, все - все страшно. Але в мене є памперси. Багато памперсів! ;)

Існує багато версій щодо того,чим я буду займатися в Індії (шукати індійського принца,крутити слонам хвости,працювати рікшею, і т. д. ). Слідкуйте за моїм блогом, все розкажу. Можливо навіть правду ;).