«Остров невезения»

Ииих, останній тиждень не був «везучим». Почався він з того, що я захворіла і не пішла на роботу. Повезло в тому, що в деяких дівчаток понеділок вихідний і мені не було так сумно, а в середу мене лишили саму дома, я хотіла повішатись від безвиході і самотності. Але то таке… я вже жива-здорова і ніц мені не бракує (тьфу-тьфу-тьфу).

Так от… після хвороби я вирішила, що я сама собі буду готувати, пішла по магазинам в пошуках яєць. Коротш, купила собі всього, що тре… про сіль, само собою, загадала в останній момент. І що ви думаєте??? Я обійшла 5!!!магазинів, солі в жодному не було. Зате коли я намазала хліб маслом, то виявилось, що масло у них солене ))))

А в п’ятницю у дівчинки-ісландки, що живе з нами в домі, було День Народження. Ми купили їй торт, по черзі співали Happy Birthday кожен на своїй мові, а вона сміялась і записувала на камеру , ну а потім ми пішли в клуб))). Хороший клуб… дівчаткам вхід і напої безкоштовні. Безкоштовні напої тільки до 12, але нам більше і не тре було, ГГГгГгГ.

На вихідних ми, як завжди, культурно просвіщались і поїхали в Humazun’s Tomb. Це величезний комплекс гробниць родини Хумаюна. Кажуть, що ідеальні пропорції цієї гробниці надихали творців Тадж-Махалу. Ну, я вам скажу, вони не надихались, вони тупо підглядали ідеї, тому що, як на мене, то будівлі чимось подібні. А може просто один стиль, все-таки і то, і то будували Великі Монголи. Коротш, від мистецтва я далека, дивіться на гробницю на фотці, Тадж Махал погугліть і порівнюйте ;).

А ще ми хотіли відвідати мечеть, але з нас хотіли здерти по 200 рупій з кожної, мало того, на нас накричали за те, що ми запитали скільки буде коштувати якщо у нас бізнес-віза і випхали мало не в плечі. Коротш, ми на них образились і пішли геть. Але мене страшенно вразило відношення, як до не людей. «Ви не мусульмани – ідіть звідси» Одним словом, неприємний осад. А ще, та мечеть розташована в такому райончику, що ого-го. Купа людей, все чорне, купа мух, всі на тебе дивляться ніби в тебе роги і хвіст, бррр.

Ну а вечорами ми ходимо в клуби… одним словом, розважаємось. Можливо я ще не казала, але в мій дім для стажерів заборонено запрошувати хлопців + вхідні двері закриваються в 10.30. Тому, кожні вихідні, в 10.45 ми їй відкриваємо і тікаємо хлопців в гості ))). А потім вертаємось і закриваємо вхідні двері, ніби так і було.

Ось таке індійське життє. Хоч і з труднощами,але всерівно весело.