Джайпур

На цих вихідних ми, група з 5 дівчат, вирішили поїхати в Джайпур, столиця Раджстану (штат такий). Навчені різним гірким власним і чужим досвідом, поїздку планували надзвичайно ретельно, але то ніц не помогло)).

Ви коли-небудь грали в квест? Так от… в такий як я, ви ще не грали!
Квест називався знайди потяг десь у Делі. Мені деколи здавалося, що голку в скирті сіна легше знайти. А ось і сам опис квесту. Наш потяг мав відправлятись з однієї станцій Делі (їх є три) в 01:40. Приїхали ми на вокзал і вирішили перепитати в касах за потяг, бо на табло не писало з якої платформи він відправляється, на що нам відповіли « А цей потяг на Old Delhi Station сьогодні не приїде, тому що сильні дощі і високий рівень води». Ми підняли кіпіш, нас заспокоїли сказавши, що потяг запізнюється на годину і приїде на станцію Nizamuddin. Приїхали ми на ту станцію, ніяким потягом там навіть не пахне, навіть на табло не виведений. Знову пішли до начальника станції питати де потяг на що він нам відповів «Потяг?? Який потяг? Так він на Old Delhi Station прибуває», знову піднятий кіпіш і він кудись дзвонить, після 40 хв таких дзвінків він нас радо повідомляє, що поїзд приїде на New delhi Station і що він запізнюється, тому ми маємо час туди добратись. На New Delhi Station знову повторився діалог про який поїзд, знову дзвінки і ми майже щасливі, що в Делі тільки три станції. Накінець нам сказали, що наш потяг знайдений і приїде він через 3 години і ми вже було відправились в кімнату відпочинку, як диспетчер щось сказала по хінді і одна індійська парочка, яка також мала щастя їхати тим потягом, встає і кудись іде. Ми запитали куди це вони пішли, на що вони нам відповіли: «Як куди? Сказали, що наш потяг прибуває за п’ять хвилин». Під час пошуку потягу, у нас склалось враження, що тільки нам той потяг і потрібний, ніхто нічого не знає і не спішить взнавати… В результаті, потяг запізнився в Джайпур всього-на-всього на 3 години, і всі наші плани полетіли коту під хвіст.

І все ніби нічого, але на наше щастя, раз в 33 роки на вихідні перепало аж два фестивалі: День народження Інду бога Ганеша і закінчення Рамадану, тому половину прєлєстєй було закрито.

І так, в перший день відвідали:

Мавпячий храм. Сам храм знаходиться на пагорбі, тому до нього потрібно йти, по дорозі зустрічається багато-багато мавп. І все би нічого, як би ті мавпи були не такі розумні. Тільки ти починаєш сунути руку в сумку, так ті мавпи знають,що ти полізла за вгощенням для них і починають на тебе наступати зі всіх сторін. Трох спочатку було страшно, але мавпи не реагують на тебе, якщо не реагувати на них. Деякі мавпи страшенно не люблять фоткатись і при вигляді фотіка починають скалити зуби. А працівники храму цих звірів годують, приносять банани і яблука. Мавпи акуратно беруть прямо з рук, але я таке не ризикувала робити.

Храм на воді. Красива штука, але не більше, ніж щоб зробити 1-2 фотографії, тому що у сам храм заходити не можнаL , та й доступ туди тільки через воду, зв’язку з сушею нема.

От так наш перший день в Джайпурі закінчився і ми поїхали в готель. Готель нам порадили наші друзі які там були, і мушу сказати, що готель дуже хороший: чистий, затишний з приємним персоналом і, взагалі, дуууже хорошим ставленням до туристів і, саме головне, недорогий. Якщо будете їхати в Джайпур – звертайтесь, дам контакти.

Ну а на другий день у нас була програма максимум. Ми мали відвідати все, що не відвідали вчора. Почали ми з:

City palace. Найперша будівля яка була збудована в Джайпурі. Палац сам по собі досить незвичний і звичайно ж дуже великий. Особливо вразила кімната для балів і всяких там світських прийомів.

Jantar Mantar. Це у них така обсерваторія була. Там багато всяких різних великих споруд незрозумілої форми і призначення. Сучасні індуси не знають для чого призначались ці споруди і взагалі, для чого вони. Як на мене, то стародавні індуси або дуууже розумні були, або просто по приколу набудували тих штук і свято вірили, що вони досліджують небо. Також на території цього астрологічного комплексу є сонячний годинник який показує ТОЧНИЙ час, який в різний час дня відрізняється від загальноіндійского від 2 до 45 хвилин. І який він точний?

Hawa Mahal або Палац Вітрів. Напевно, це візитна картка Джайпуру, думаю що про цей палас чув кожен так само як і про Тадж Махал. Ззовні він надзвичайно красивий, а от всередині робити нема чого. Тому всі туди приїжджають для знимки, от так от.

Amber Fort. От це неймовіііірно красива фортеця. В Індії я відвідала купа фортець і всі вони якісь одинакові, але не ця. Вона розташована на пагорбі, до фортеці мощена дорога з каменю, надзвичайно красиві краєвиди, одним словом, як в казці. От там ми найбільше свого часу і провели.

Перед тим як йти на прогулянку в другий день, ми звичайно, виселились з готелю, але всі непотрібні речі залишили на ресепшині, щоб не таскатись з ними. Коли ми ввечері прийшли за речами, то нам в голову прийшла геніальна ідея - подзвонити на вокзал і запитати про потяг додому. Попросили власника, він подзвонив, йому підтвердили, що потяг буде. Приїхали ми на вокзал трошки наперед, почекали нашого потяга, вже час відправки, а потяга нема і на нашій платформі стоїть не наш локомотив. Ми знову злапали начальника залізниці і він видав: « А той поїзд через паводок був скасований». І ніхто, ніде то не написав. Ми знову почали сваритись, виявилось, що той локомотив, який тут стоїть, якраз і їде до Делі, але місць в ньому нема, так що ми знову їхали зайцем. А як їхати зайцем в індійському поїзді я вже розказувала, невесело.

З того всього, на роботу ми в понеділок не прийшли, тому що поїзд запізнився на 4 години.

От так от… чогось мене пригоди люблять )))